Поезія, як океанська хвиля-
бурхлива й тиха водночас.
Думкам дарує ніжності вітрила
щоб гостротою правди покарати нас.
Просіть благословення в неї,
щоб "бути чи не бути" назавжди.
В ній кров гарячої ідеї,в ній щира сповідь для душі!
Двадцять першого березня ми відзначаємо Всесвітній день поезії. Поезія - справжня дійсність краси,це спів душі,який заколисує водночас два серця, серце своє і того хто її читає...
Поезія - це музика душі. Проте відчувати цю музику, пройматися нею, непросто. Осягаючи глибини поетичних рядків автора, ми водночас учимося розуміти самих себе. І чим швидше людина навчиться це робити, тим багатшим і глибшим буде її духовне життя.
Кожен вірш - це сповідь поета, якийсь незабутній епізод з його життя. Переконатись в цьому мали змогу учні 8 - Б класу НВК№1(класний керівник Якубинська О. А.) на святі поезії " Поезіє, ти сило чарівна, що музикою серце надихає" на якому вони ознайомились з історією Всесвітнього дня поезії, виразно прочитали твори різних жанрів митців поєзії. Захоплення читанням поєзії виховує любов до рідного краю, "почуття часу", точність та влучність слова.
Немає коментарів:
Дописати коментар